Історія театру

Театр запрошує на зустріч…

Прогулюючись вулицями нашого міста обов’язково завітайте до Сумського обласного театру для дітей та юнацтва, який знаходиться на вул.Покровській, 6.

Історія створення старовинної будівлі на Покровській, 6 цікава і невід’ємна від історії міста Суми. Вона сягає у віки…

Приблизно у 1907 році на місці літнього балагану тут почала зводитись велична будівля з нового на той час матеріалу – залізобетону.

Будівництво театру здійснювалось за проектом відомого харківського архітектора Гінзбурга на кошти місцевої влади та де – які заощадження палкого прихильника театрального мистецтва, місцевого антрепренера Дмитра Митрофановича Корепанова, який, так би мовити, “перехопив” проект, що призначався для Ялтинського театру.

Будівництво, яке де-кілька разів припиняли через нестачу коштів, тривало довгих сім років. І, приблизно, у 1909 – 1912 р.р. Сумський театр, який почав носити подвійну назву “Тіволі” та “Театр Корепанова”, гостинно зустрів перших глядачів.

На той час театр багато у чому був унікальний: залізобетонні стіни, чудова акустика, глядацька зала, що вміщувала понад 800 осіб, сцена, що обертається, й, особливо, підлога, яка, за допомогою оригінальних механізмів, виготовлених на місцевих заводах змінювала уклін. До речі, аналог будівлі є лише у Ніцці (Франція).

Біля будинку театру розташовувався розкішний літній сад, де під час антракту прогулювались пишно вдягнені дами зі своїми кавалерами.

Після побудови нового театру сумчанам відкрилась надзвичайна можливість вибору різноманітних видовищ. Досвідчений антрепренер Корепанов запрошував безліч театральних труп та закордонних знаменитостей. На сцені Сумського театру побували артисти Міланської опери, відомі естрадні співаки Плевицька та Вяльцева.

Після остаточного затвердження Радянської влади цей театр був перейменований у музично -драматичний театр імені ІП-го Інтернаціоналу, а літературно-драматичну студію на той час очолював відомий письменник, педагог та театрознавець Яків Мамонтов.

У 1939 році у будинку театру розмістилась трупа Сумського українського музично-драматичного театру, яка виникла на базі Харківського робітниче – колгоспного пересувного театру.

У подальшому театру було присвоєне ім’я великого російського актора М.С.Щепкіна…

Доля будинку Сумського театру досить нелегка. На своєму шляху театр пережив безліч реконструкцій та відновлень.

Так, приблизно, у 1928 році пожежею було знищено весь дах та інтер’єр театру. Декілька років будинок був занехаяний й відновили його лише у 1939 році.

Під час Другої світової війни у 1943 році театр був знову знищений німецько-фашистськими загарбниками, які, відступаючи, підпалили будівлю.

І знову безліч реконструкцій, безліч відновлень… .

Але після кожного струсу долі театр оживав й оживає, даруючи радість зустрічі Сумського глядача з улюбленими акторами….

У 1981 році, з отриманням нового театрального приміщення, трупа Сумського театру драми та музичної комедії ім. М.С.Щепкіна залишила цей старовинний будинок і з того часу у будівлі функціонує Сумський обласний театр для дітей та юнацтва.

Створений  29 грудня 1975 року спочатку як театр ляльок, театр поступово завойовував все більше прихильників. І з отриманням стаціонарного приміщення розширились можливості обслуговування глядачів різного віку. Саме на підставі цього й виникла ідея створити театральний комплекс: театр юного глядача (ТЮГ) та театр ляльок.

Отже, 21 квітня 1981 року наказом по Міністерству культури Сумський театр ляльок реорганізовано в обласний театр для дітей та юнацтва. На сьогодні цей театр єдиний у своєму роді серед театрів України та СНД, який являє собою театральний організм, що поєднує у своїх виставах два види театрального мистецтва: драматичний та предмету, маски, ляльки.

Сумський обласний театр – учасник, лауреат та переможець Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів та театральних проектів:

– лауреат фестивалю театрів ляльок у м. Луцьку (1989р., Н.Гернет “Царівна – жаба”);

– лауреат Всеукраїнського фестивалю “Прем’єри сезону^” м. Полтава (1992р., М.Бартєнєв “Був собі Геракл”); (Виставами «Царівна – жаба» та «Був собі Геракл» театр представляв Україну на фестивалі «Золотий дельфін» ( 1992 р., м.Варна, Болгарія).

– лауреат Міжнародного фестивалю “Інтер – лялька” м. Ужгород (1997р. С. Немировський “Коза -дереза”);

– учасник першого республіканського фестивалю театрів юного глядача України у м. Суми (колектив театру було нагороджено дипломом ІІ-го ступеню за цікаве режисерське рішення вистав: “Балада про веселих жайворонків” Т.Ян, “Ромео і Джульєта” В.Шекспіра, казки “Два клена” Є.Шварца, “Ведмежаткові гулі” Є.Чеповецького, “Іванкова сопілочка” В.Орлова, “Пригоди Буратіно” за О.Толстим, “Айболіт проти Бармалея” Р.Бикова та В.Коростильова);

– учасник Міжнародного театрального фестивалю присвяченого Дню Незалежності Болгарії у м.Враца;

– учасник Відкритого фестивалю театрів для дітей та юнацтва „ТЮГ-2007”, м.Макеєвка),

( перемога у номінаціях: 

„За кращу режисуру” ( режисер – заслужений артист України Валерій Микитенко (вистава за п”єсою Л.Корсунського „Клітка”);

„За кращу роль другого плану” (переможці – народний артист України Володимир Хорунжий, – за роль Чаклуна у виставі за п”єсою Я.Стельмаха „Аладдін” та роль Сторожа у виставі „Клітка” за п”єсою Л.Корсунського, артистка Ірина Тарновська за роль Дворняжки у виставі «Клітка»);

– учасник Відкритого фестивалю театрів для дітей та юнацтва „ТЮГ-2009”, (м.Макеєвка), (у номінації „За кращу режисуру” отримав перемогу заслужений артист України Валерій Микитенко (вистава «QUO VADIS» («Куди йдеш») за п»єсою Н.Воронова), стали дипломантами народний артист України Володимир Хорунжий ( роль Кушкіна та роль Женьки у виставі «QUA VADIS») та артист Олексій Тищенко (роль Ослика у виставі «Дорога до Віфлеєму» С.Ковальова));

– учасник Х Міжнародного театрального фестивалю «Меліховська весна» (2009 р.);

– учасник Першого та другого Всеукраїнського фестивалю «Золота валіза» (2010р., 2011р.);

– учасник Відкритого фестивалю театрів для дітей та юнацтва «ТЮГ – 2011»,

  (перемога у номінаціі «Краща сценографія» (вистава «Шукай вітер у полі» художник – Юрій Береза));

– учасник Першого та другого театральних проектів «Сумська Мельпомена» (2011-2012р.р), (перемога у номінаціях:

«Краща сценографія» (вистава «Соло для годинника з боєм» О.Заградніка, художник-постановник – Антон Зінченко);

«Краща вистава» (««QUA VADIS» («Куди йдеш») М.Воронова, режисер – постановник – заслужений артист України Валерій Микитенко);

 «Симпатії глядачів» ( «Коханий нелюб» Я.Стельмаха, режисер– заслужений діяч мистецтв України Анатолій Мартюшов);

 «Краща роль другого плану» –  Олексій Тищенко за роль Дівана у виставі «В ніч місячного затемнення»;

«Відкриття фестивалю» – Віктор Балановський за роль Джорджа у виставі «Вечеря по –  французьки»; 

«Надія фестивалю» – Андрій Храпов за роль Бернарда у виставі «Вечеря по- французьки»;

«Краща роль у виставі для дітей» – Наталія Петракова за роль Буратіно у виставі «Пригоди Буратіно»;  

«Краща чоловіча роль» –  Андрій Науменко за роль Робера у виставі «Вечеря по-французьки»;

«Краща жіноча роль» –  Наталія Шульженко за роль Сюзетти  у виставі «Вечеря по-французьки»;

«Краща прем’єра року» – режисер вистави «Вечеря по-французьки» – заслужений артист України Валерій Микитенко.)

– учасник Відкритого фестивалю театрів для дітей та юнацтва «ТЮГ – 2013», (перемога у номінації «Краща роль другого плану» (Наталя Шульженко за роль Вченої Криси у виставі «Веселий Роджер» (Номінація «Краща жіноча роль першого плану» не була присуджена нікому.)).

– учасник Першого, Другого та Третього Всеукраїнського фестивалю «Чеховфест», ( отримано дипломи: за «Мить істини» (вистава «Ну, публіка» А.П.Чехова), за «Мить одкровення» ( монолог А.П.Чехова «Про шкоду тютюну» у виконанні народного артиста України Валентина Бурого), «За найбурхливіші оплески» (вистава за п”єсою М.Ладо «Дуже проста історія», режисер – заслужений артист України Валерій Микитенко), «Мить проникливої тиші» (вистава «Мати» К.Чапека)

Окрім основної діяльності в театрі запроваджено цікаві театральні проекти: інтерактивна екскурс – гра «Пізнай театральний світ» (кожну останню неділю місяця перед ранковою виставою педагог театру разом із акторами – персонажами казок у формі гри знайомить дітей з реквізитом, театральними костюмами, ляльками), конкурс дитячого малюнку, «Батьківський тиждень» (система перегляду дитячих вистав у вечірній час, що сприяє зміцненню стосунків), «Майстри мистецтва – трудівникам села» (виїзди з найкращими виставами театру до районів області), «Майстри мистецтва – майбутнім майстрам виробництва» (до перегляду вистав колективно залучаються учні коледжів, професійно – технічних училищ, ліцеїв).

Основні гастролі:

м. Грозний – (1978р.);

м. Запоріжжя –  (1983р.);

м. Орел – (1984р.), (1989р.);

м. Орджонікідзе – (1985р.), (1989р.);

м. Вологда – (1987р.);

м. Харків – (1986р., 1987р.);

м. Курськ – (1980р., 1981р., 1984р., 1989р., 2007р.);

м. Старий Оскол – (1988р.);

м.Луцьк – (1989р.);

м.Полтава – (1992 р.);

м.Ужгород – (1997 р.);

м. Брянськ – (2000р.);

м.Враца (Болгарія) – (2000р.);

м.Москва – (2009р.);

м.Макеєвка – (1986р., 2007р., 2009р., 2011р., 2013 р.);

За час існування театром здійснено понад 200 постановок вистав.

Зараз у репертуарі театру 37 різноманітних вистав: вечірні, лялькові та “ТЮГівські”, в яких працює весь акторський склад, що налічує 31 актора, серед яких: народні артисти України Олександра Сокол, Володимир Хорунжий; заслужені артисти України Анфіса Зінченко, Людмила Микитенко, Валерій Микитенко, Сергій Федосенко.

Очолюють колектив:

директор театру – Микола Юдін,

головний режисер – Ганна Кобець,

головний художник – заслужений художник України Едуард Ледньов.

І знову кожного вечора на Покровській, 6  починають горіти вогні, освітлюючи фасад однієї з найцікавіших Сумських будівель……. Сумський обласний театр для дітей та юнацтва, що став невід”ємною частиною культурного життя Сум,  гостинно відчиняє двері перед глядачем, даруючи радість зустрічі з таємним та загадковим мистецтвом Його Величності Театру.